У Запоріжжі в обмілілій зоні Дніпра виявили тисячолітній човен

У Запоріжжі під час обстеження обмілілої внаслідок підриву Каховської ГЕС берегової зони виявили дубовий човен, вік якого може сягати понад 1000 років.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника Хортиця у Facebook. 

Човен виявили працівники заповідника, коли досліджували ділянку берегової зони, яка обміліла після підриву Каховської ГЕС. 

"У зв'язку із надзвичайною екологічною ситуацією і падінням рівня води у річці Дніпро внаслідок руйнації Каховської ГЕС під загрозою знищення опинилися численні пам'ятки історії та археології, які знаходилися на затоплених ділянках. Для їх виявлення та порятунку співробітники Національного заповідника "Хортиця" ведуть щоденний моніторинг прибережної смуги", – написали в повідомленні. 

Знайдений човен виготовлений з цільного стовбура дуба, його довжина 6 метрів 80 см, висота бортів - близько пів метра.

"Човен був розмитий з піску та по частинах переміщений до реставраційного ангару. Зараз він потребує термінової консервації у спеціальному хімічному розчині та в подальшому реставрації, аби стати музейним експонатом", – написали в заповіднику.

У минулому біля берегів Хортиці знаходили подібні човни, які пов'язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X по XIV cтоліття. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ.

На човні є окремі символи, але що вони означають  поки незрозуміло. Попри серйозні ушкодження човен сподіваються музеїфікувати.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.