Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

Уряд Хорватії сьогодні підтримав ініціативу парламенту визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, пише Nova.

"Ми підтримуємо ініціативу, висунуту партіями в хорватському парламенті", - заявив прем'єр-міністр Андрій Пленкович під час відкритої частини засідання уряду.

Статс-секретар Міністерства закордонних справ Хорватії Зденко Лучич заявив, що запропонованою декларацією парламент Хорватії позначає Голодомор, як насильницький голод, що був навмисно організований комуністичним сталінським режимом в Україні в період 1932-1933 років.

Лучич додав, що це злочин геноциду проти українського народу.

Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу. 13 червня Люксембург визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Відповідну резолюцію ухвалила Палата депутатів. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.