Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

Уряд Хорватії сьогодні підтримав ініціативу парламенту визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, пише Nova.

"Ми підтримуємо ініціативу, висунуту партіями в хорватському парламенті", - заявив прем'єр-міністр Андрій Пленкович під час відкритої частини засідання уряду.

Статс-секретар Міністерства закордонних справ Хорватії Зденко Лучич заявив, що запропонованою декларацією парламент Хорватії позначає Голодомор, як насильницький голод, що був навмисно організований комуністичним сталінським режимом в Україні в період 1932-1933 років.

Лучич додав, що це злочин геноциду проти українського народу.

Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу. 13 червня Люксембург визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Відповідну резолюцію ухвалила Палата депутатів. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.