IN MEMORIAM: У боях під Бахмутом загинув снайпер, фотограф, син дисидента Роман Чорномаз

В перші місяці повномасштабного вторгнення він добровольцем відправився на фронт та став снайпером.

Про це повідомив історик, журналіст, прес-офіцер у 112 Бригада територіальної оборони міста Києва Андрій Ковальов.

"13 червня 2023 року на Бахмутському напрямку у бою проти російських окупантів загинув за Україну мій товариш, справжній український націоналіст, український активіст, журналіст, фоторепортер, а також багатолітній співробітник редакції газети "Наша віра", воїн "Легіону Свободи" Роман Чорномаз", - написав Андрій Ковальов.

Народився Роман в Умані на Черкащині в родині українських націоналістів. Батько Романа - Богдан Чорномаз - відомий український історик, дисидент і в'язень совецьких концтаборів, письменник і громадський діяч, член Української Гельсінської Спілки. Богдан Чорномаз сидів у сумнозвісній кучинській зоні номер 36, яку називали "Зона смерті", саме там був закатований Василь Стус.

Мати – Тетяна Чорномаз - відома активістка і борець за Незалежність України, багато років очолювала Черкаську обласну організацію "Свободи", нині волонтерка, яка допомагає війську.

Роман працював у Києві журналістом і фотокореспондентом у багатьох столичних інформагенціях. Багатолітній український активіст, захисник української мови, учасник всіх українських акцій у столиці, учасник Мовного майдану та Революції Гідності. Роман також був багатолітнім борцем за Автокефальну Українську Православну Церкву. Він верстав легендарну газету "Наша віра", яку видавав Євген Сверстюк.

Від першого дня війни Роман став снайпером і приєднався до батальйону "Свобода".

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.