Парламент Люксембургу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Палата депутатів Люксембургу у вівторок ухвалила резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українсього народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Текст ухваленої резолюції про визнання Голодомору в Україні геноцидом на сайті парламенту Люксембургу наразі не наводиться.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав історичне рішення люксембурзьких депутатів.

"Цей крок вшановує мільйони жертв та відновлює історичну справедливість. Міжнародне визнання Голодомору геноцидом продовжує зростати", – написав він у Twitter.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти майже трьох десятків країн світу, зокрема і в Європі.

Протягом весни до такого кроку вдалися, серед іншого, нижня палата парламентів Бельгії, парламент Ісландії та верхня палата французького парламенту, а також парламент Словенії і Палата громад Британії.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.