АНОНС: у Софії Київській представлять 30 томів видавничої серії УКУ "Київське християнство"

Презентація 30 томів видавничої серії “Київське християнство” відбудеться 16 червня у музеї “Будинок митрополита” Національного заповідника “Софія Київська”.

Про це інформує Релігійно-інформаційна служба України.

Презентація 30 томів видавничої серії "Київське християнство" (2013-2023) відбудеться 16 червня у музеї "Будинок митрополита" Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24), початок о 14:00.

Співорганізатори заходу: Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості, Гуманітарний та Філософсько-богословський факультети УКУ.

Презентація відбудеться під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

Онлайн трансляція відбуватиметься на youtube-каналі: Живе телебачення.

Видавнича серія "Київське християнство" була започаткована у 2013 р. під науковим керівництвом професора Ігоря Скочиляса. Вона представляє наукові результати навчально-дослідної програми Гуманітарного та Філософсько-богословського факультетів Українського католицького університету "Київське християнство та унійна традиція".

Як йдеться на сайті УКУ, підтримана Синодом Єпископів УГКЦ академічна ініціатива має зміцнити пророчий голос Київської Церкви і сприяти єдності українських Церков Володимирового Хрещення. Від 2015 р. почав діяти публічний сегмент програми – проєкт "Соборна Україна та Київська традиція", який уможливлює суспільну артикуляцію ідеї Київської Церкви та наголошує на тисячолітньому зв'язку між українською культурою і християнством.

Академічним завданням програми є критичне дослідження богословських, канонічних і соціокультурних джерел передання Київської митрополії у ширшому порівняльному контексті універсальних християнських традицій Візантії, латинського Заходу та східних православних спільнот, а також рецепції у слов'янських землях унійної ідеї.

Головну увагу програма зосереджує на міждисциплінарному вивченні сформованої на цивілізаційному пограниччі християнського Сходу і Заходу київської традиції. В її основу лягли слов'янсько-візантійський обряд (зокрема східна Літургія), оригінальна богословська думка й помісне церковне право, єдина канонічна територія, особлива духовність, спільні соціокультурні й релігійні практики, кодифікована церковнослов'янська мова та усталена пам'ять про минуле. Сукупно вони творили елементи тяглості тогочасної культури, а в модерну добу уможливили формування національних ідентичностей та появу нових еклезіальних спільнот у Східній і Центрально-Східній Європі.

Перелік 30 томів за посиланням.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.