Прокуратура відстояла у Верховному Суді статус об’єкта культурної спадщини будівлі у Рівному

Йдеться про одну з найстаріших будівель на території Рівного, яка розташована на вул. 16 липня і входить до палацового комплексу князів Любомирських

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Верховний Суд ухвалив рішення, яким приватному товариству відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації "Про взяття на облік об'єкта культурної спадщини", - повідомили у прокуратурі.

Це приміщення з 2010 року перебуває в оренді у приватного товариства. У 2019-ому розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації будинок, як об'єкт архітектури кінця XVIII-початку XX століття, занесене до переліку об'єктів культурної спадщини.

Орендар з таким рішенням не погодився і звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Як уточнили в прокуратурі, заявлена вимога про скасування розпорядження голови Рівненської ОДА створювала загрозу пошкодження та/або втрати донесеної до нашого часу цінності будівлі з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, а також збереження її автентичності.

Суд, врахувавши позицію прокуратури, закріпив за вказаною будівлею статус об'єкта культурної спадщини. Це, своєю чергою, обмежує можливості реконструкції приміщення та накладає на орендаря додаткові обов'язки щодо збереження пам'ятки.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.