Україна посіла 79-те місце у світовому рейтингу свободи слова

«Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили Всесвітній індекс свободи слова у 2023 році. Про це повідомляється на сайті організації.

Про це повідомляється на сайті організації.

Згідно з ним склали рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому посідає 79-у сходинку.

"Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи", — йдеться на сторінці України в Індексі-2023.

агалом, як зазначено в описовій частині звіту Всесвітнього індексу, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" у 42 і "проблемною" у 55, тоді як вона є "хорошою" або "скоріше хорошою" у 52 країнах. Іншими словами, умови для заняття журналістикою погані в 7 країнах з 10 і задовільні лише в 3 країнах з 10.

Найкращі умови для роботи мають журналісти у Норвегії, Ірландії, Данії, Швеції, Фінляндії. Найгірші – у Туркменістані, Ірані, В'єтнамі, Китаї та Північній Кореї.

"Москва в рекордно короткі терміни створила новий медіаарсенал для поширення кремлівського дискурсу на окупованих територіях Півдня України. – йдеться у звіті. – Важка доля спіткала останні незалежні російські ЗМІ, заборонені, заблоковані та/або оголошені "іноземними агентами". Воєнні злочини, вчинені росією в Україні, стали причиною того, що ця країна має один із найгірших показників Рейтингу". У ньому росія посіла 164-те місце.

Минулого року в рейтингу свободи слова Україна посідала 106-у сходинку.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.