Опубліковано претендентів на "Книжку року-2021" у номінації "Минувшина"

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» опублікував результати експертного опитування «Лідери літа» у номінації «Минувшина»: видання перших восьми місяців року, що набули найвищої оцінки

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" опублікував результати експертного опитування "Лідери літа" у номінації "Минувшина": видання перших восьми місяців року, що набули найвищої оцінки. Номінантів подано за абеткою, оскільки місця "розставить" – з урахування повного річного репертуару – чотириденна експертна сесія рейтингу-2021 наприкінці грудня.

 

Magistra vitae. Розмови про історію з Сергієи Плохієм. – К.: Дух і Літера, 368 с. (п)

О.А.Бачинська, Т.В.Чухліб. Козацька Україна після зруйнування Запорозької Січі (1775–1905); В.О.Гуржій, О.П.Реєнт. Славетна Україна. Битви та повстання від княжої до імперської доби; Марина Довженко. Таємнича Україна; Богдан Сушинський. Міфи та міфотворці. Сер. "Таємниці історії". – К.: Арій, 352+352+336+352 с. (п)

Сергій Громенко. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с.(п)

Михайло Грушевський. Нарис історії українського народу. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 576 с. (п)

Костянтин Колесников. На краю ойкумени: Еллінські військові традиції на українських землях Причорномор'я. – К.: Темпора, 312 с. (к)

Ніл Макґреґор. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)

Наталя Старченко. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.