ПЦУ переходить на новий календар

Про це йдеться на сайті ВВС Україна.

"Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть - країнські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому - трішечки на московському", - заявив ВВС Україна митрополит Вінницький Симеон на початку архиєрейського собору ПЦУ в Києві, який ухвалює рішення перейти на новий церковний календар.

Православна церква України - найпопулярніша релігійна організація країни - сьогодні вирішує повністю перейти на новий календар. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква.

Тож вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята - такі як Покрова (1 жовтня), Водохреще (6 січня) і Миколая (6 грудня).

Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. 

Формально перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявив ВВС предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.