АНОНС: «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

25 травня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться Міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

Присвячена вона 70-річчю Норильського та Воркутинського повстань. 25 травня 1953 року в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці,19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті. Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.

Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.

У зустрічі візьмуть участь представники парламентів та урядових органів України й Литви:

- віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас,

- голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв,

- постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева,

- заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак,

- дослідники теми з України, Казахстану, Японії:

- співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидат історичних наук Леся Бондарук,

- президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко,

- професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов,

- а також ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань:

- історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка Тарас Романюк,

- головна редакторка газети "День" Лариса Івшина (участь уточнюється),

- режисер, автор документального циклу "Загадка Норильського повстання", лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук.

Модеруватиме зустріч Мрідула Гош, викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку.

Захід розпочнеться 24 травня о 17:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати зустріч офлайн, необхідна реєстрація за посиланням.

Дивіться трансляцію події на фейсбук-сторінках Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Архів національної памʼяті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.