Національний музей історії України представлений на онлайн-платформі Google Arts & Culture

Google Arts & Culture - одна з найпопулярніших платформ у світі, що дає доступ до цифрових версій мистецьких творів з 80 країн світу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

"На онлайн-платформі Google Arts & Culture вже можна побачити 370 експонатів (у форматі 2D і 3D), 7 віртуальних виставок та 2 кишенькові 3D галереї. Всі експонати можна роздивитися у високій роздільній якості. Сторінка музею поповнюватиметься новими експонатами", - йдеться у повідомленні.
Відвідати сторінку проєкту можна за посиланням
Національний музей історії України ілюструє історію України від найдавніших часів до наших днів. Це один із провідних музеїв України. У його колекції близько 800 000 предметів.
Google разом з Міністерством культури та інформаційної політики презентували онлайн-простір української культури на платформі Google Arts & Culture у листопаді 2022 року. Відтак будь-хто у світі зможе побачити на Google Arts & Culture колекції українських музеїв: Національного художнього музею України, Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та інших.
 
Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.