Спецпроект

АНОНС: Конференція програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років»

22 травня 2023 р. о 14.00 відбудеться підсумкова конференція за результатами реалізації дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років».

Про це йдеться на сайті УКУ.

Місце проведення: Український католицький  університет у Львові (Паркова аудиторія Центру митрополита Андрея  Шептицького, вул. Стрийська, 29А). 

Учасниками заходу будуть: 

о. Богдан Прах, доктор гуманітарних наук, ректор Українського  католицького університету 

Галагіда Ігор, габілітований доктор, професор Ґданського університету

Разиграєв Олег, доктор історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки

Андрій Яремчук, кандидат історичних наук, керівник проектів та програм  Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського  католицького університету 

Володимир Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий  співробітник Інституту української археографії та джерелознавства  ім. М. Грушевського НАН України 

Андрій Божик, доктор гуманітарних наук, незалежний дослідник 

Презентована програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була  започаткована 1 квітня 2018 року в Українському католицькому університету.  Учасниками програми були шість науковців з України і Польщі. 

Програма була покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення (передовсім  українського) під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і  в Галичині. 

Дослідження опиралося на європейський досвід увіковічнення пам'яті  жертв в України ("Книга пам'яті жертв Голодомору"), жертв війн і збройних  конфліктів у Німеччині (Gedenkbuch/Memorialbuch – жертви Голокосту),  Польщі та інших країнах. 

Програма була відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та  пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного)  сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила  молитву". Щоб продовжувалася дорога взаємного прощення, до чого наші  народи закликають українські та польські Церкви.  

Кінцевою метою проєкту є представлення у відкритому публічному доступі  результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам'яті українських жертв  військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на  польсько-українському пограниччі. На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається  подальше видання поіменних списків жертв, збірників документів і  підсумкової наукової монографії.  

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.