Польща проведе ексгумації польських жертв на території України

Прем’єр Польщі в розмові із Зеленським порушив питання ексгумацій, отримав "позитивну" відповідь.

Про це Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький розповів в етері телеканалу Polsat, повідомляє "Європейська правда".

"Ми говорили про ексгумації (польських жертв Української повстанської армії – ред.). Ми вимагаємо права провести їх якнайшвидше, хочемо, щоб це відбулося ще в травні-червні. Сподіваюся, що цього разу українська сторона дотримає свого слова", – сказав він, додавши, що президент України "позитивно" відреагував на ці запити.

Питання відновлення пошуково-ексгумаційних робіт тривалий час було серед проблемних у польсько-українських відносинах.

У 2019 році президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену попередньою українською владою заборону на ексгумації та пошуки останків польських жертв на території України, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.

Перші пошукові роботи у Львові відновили у листопаді 2019 року. Українська сторона видавання наступних дозволів обумовила відновленням сплюндрованої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Нагадаємо, що Польща неодноразово порушувала свої зобов'язання щодо відновлення українських місць пам'яті, які зазнали вандалізму. Так, меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році. Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року. Але досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.