У Польщі встановлять меморіальну дошку на честь Юрія Андруховича

Українського поета, прозаїка та музиканта Юрія Андруховича вшанують меморіальною дошкою на Алеї письменників у Книжковій галереї в Освенцимі

Про це повідомила представниця галереї Моніка Собота, йдеться на сайті Читомо.

Цьогорічний вибір журі Алеї вперше відрізняється від попередніх: раніше існували суворі рамки вибору лише серед польських авторів і авторок. 

"У 2023 році ми вирішили вшанувати українського письменника Юрія Андруховича меморіальною дошкою на Алеї письменників. Вибір був продиктований змістовними міркуваннями: ми маємо справу з чудовим поетом, прозаїком і музикантом, який чудово володіє польською мовою, знаним і визнаним у польській культурі та літературі. Були також політичні та історичні міркування, які зараз відбуваються (…). Велике значення має те, що письменники, митці та діячі української культури активно та надзвичайно віддано захищають свою Батьківщину та Європу від російської агресії", — зазначив голова осередку "Алея" професор Кшиштоф Заяс.

Він наголосив, що ця відзнака символічно вшановує всіх діячів української культури.

Бронзову дошку відкриють на тротуарі перед бібліотекою в Освенцимі 22 вересня. Андрухович особисто вибрав цитату для розміщення на дошці: "Моя пам'ять дозволяє мені робити все, що я хочу. Моїй надії немає меж".

Представник Oświęcim Book Gallery зазначив, що це буде 21 дошка на Алеї письменників, який стосується подібних ініціатив на честь акторів, музикантів чи спортсменів. Відбір здійснює журі, до складу якого входять письменники, літературознавці та науковці.

Наразі тротуарі перед міською публічною бібліотекою під назвою "Книжкова галерея" вже відкрили дошки на честь таких авторів: Ванда Хотомська, Магдалена Гжебалковська, Уршуля Козьол, Ганна Кралл, Ева Ліпська, Дорота Масловська, Зофія Посмиш, Малгожата Шейнерт, Ольга Токарчук, Марек Бєньчик, Януш Гловацький, Войцех Ягельський, Ришард Криніцький, Вєслав Мислівський, Радек Рак, Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Маріуш Щиґєл, Марцін Свєтліцький та Адам Загаєвський.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.