У Польщі встановлять меморіальну дошку на честь Юрія Андруховича

Українського поета, прозаїка та музиканта Юрія Андруховича вшанують меморіальною дошкою на Алеї письменників у Книжковій галереї в Освенцимі

Про це повідомила представниця галереї Моніка Собота, йдеться на сайті Читомо.

Цьогорічний вибір журі Алеї вперше відрізняється від попередніх: раніше існували суворі рамки вибору лише серед польських авторів і авторок. 

"У 2023 році ми вирішили вшанувати українського письменника Юрія Андруховича меморіальною дошкою на Алеї письменників. Вибір був продиктований змістовними міркуваннями: ми маємо справу з чудовим поетом, прозаїком і музикантом, який чудово володіє польською мовою, знаним і визнаним у польській культурі та літературі. Були також політичні та історичні міркування, які зараз відбуваються (…). Велике значення має те, що письменники, митці та діячі української культури активно та надзвичайно віддано захищають свою Батьківщину та Європу від російської агресії", — зазначив голова осередку "Алея" професор Кшиштоф Заяс.

Він наголосив, що ця відзнака символічно вшановує всіх діячів української культури.

Бронзову дошку відкриють на тротуарі перед бібліотекою в Освенцимі 22 вересня. Андрухович особисто вибрав цитату для розміщення на дошці: "Моя пам'ять дозволяє мені робити все, що я хочу. Моїй надії немає меж".

Представник Oświęcim Book Gallery зазначив, що це буде 21 дошка на Алеї письменників, який стосується подібних ініціатив на честь акторів, музикантів чи спортсменів. Відбір здійснює журі, до складу якого входять письменники, літературознавці та науковці.

Наразі тротуарі перед міською публічною бібліотекою під назвою "Книжкова галерея" вже відкрили дошки на честь таких авторів: Ванда Хотомська, Магдалена Гжебалковська, Уршуля Козьол, Ганна Кралл, Ева Ліпська, Дорота Масловська, Зофія Посмиш, Малгожата Шейнерт, Ольга Токарчук, Марек Бєньчик, Януш Гловацький, Войцех Ягельський, Ришард Криніцький, Вєслав Мислівський, Радек Рак, Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Маріуш Щиґєл, Марцін Свєтліцький та Адам Загаєвський.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.