На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття

Під час окупації Ізюма співробітникам місцевого краєзнавчого музею вдалося врятувати Євангеліє, якому понад 300 років

Про це інформує Харківська обласна адміністрація.

Наразі фахівці Харківського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України почали працювати над відновленням унікальної пам'ятки періоду українського бароко.

Як розповіли в Департаменті культури і туризму ХОВА, краєзнавчий музей в Ізюмі значно постраждав від ворожих обстрілів. У ньому вибиті вікна, пошкоджений дах, відсутнє світло та опалення.

"Внаслідок російської агресії було пошкоджено будівлю музею, що створило несприятливі умови для паперового блоку цінної пам'ятки. Після деокупації Ізюма Євангеліє було перевезено у більш сприятливі умови. Тому ухвалили рішення провести термінові консерваційно-реставраційні заходи, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися в книжковому блоці", – повідомили в департаменті.

Ще під час Другої світової війни це Євангеліє також переховували співробітники музею, закопавши в землі. А вже під час повномасшабного вторгнення рф його сховали в самій будівлі музею.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.