На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття

Під час окупації Ізюма співробітникам місцевого краєзнавчого музею вдалося врятувати Євангеліє, якому понад 300 років

Про це інформує Харківська обласна адміністрація.

Наразі фахівці Харківського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України почали працювати над відновленням унікальної пам'ятки періоду українського бароко.

Як розповіли в Департаменті культури і туризму ХОВА, краєзнавчий музей в Ізюмі значно постраждав від ворожих обстрілів. У ньому вибиті вікна, пошкоджений дах, відсутнє світло та опалення.

"Внаслідок російської агресії було пошкоджено будівлю музею, що створило несприятливі умови для паперового блоку цінної пам'ятки. Після деокупації Ізюма Євангеліє було перевезено у більш сприятливі умови. Тому ухвалили рішення провести термінові консерваційно-реставраційні заходи, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися в книжковому блоці", – повідомили в департаменті.

Ще під час Другої світової війни це Євангеліє також переховували співробітники музею, закопавши в землі. А вже під час повномасшабного вторгнення рф його сховали в самій будівлі музею.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.