АНОНС: Просвітницький курс про історію Кримського півострова

Доступна реєстрація на просвітницький курс про історію Кримського півострова, українську політику деокупації та реінтеграції, протидію російській агресії

Метою курсу є ознайомлення його учасників із темою державної політики щодо тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь, подій та процесів, що відбуваються на півострові, а також державною політикою щодо деокупації півострова та реінтеграції громадян із цих територій.

Вказаний навчальний курс розміщується на безкоштовній освітній онлайн-платформі "Зрозуміло", реєстрація за посиланням.

Онлайн-курс складається зі вступного відео, 10 лекцій українською мовою з кримськотатарськими субтитрами та додаткової лекції з коментарями експертів англійською мовою.

Лекції розкажуть про:

- основні події та наслідки окупації для півострова та його населення;

- ключові нормативно-правові акти, позиції України щодо термінології та окремих важливих питань, пов'язаних із окупацією;

- кримські органи державної влади, які тимчасово переміщені та діють на підконтрольній території України;

- позиції міжнародних інституцій у контексті тимчасової окупації Криму;

- міжнародні судові процеси між Україною та Росією.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.