АНОНС: публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій"

 

19 січня 2023 року о 14 годині в Національному музеї літератури України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, зал бібліотеки) відбудеться публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій".

Організатори: Національний музей літератури України, Музей Голодомору, Інститут культурології Національної академії мистецтв України.
Модератор заходу – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець.
План заходу:
1. Портрет на тлі епохи. Життєпис Номана Челебіджіхана за книжками кримськотатарського письменника і дослідника Юнуса Кандима та українського історика Андрія Іванця. Виступ – Андрія Іванця.
2. Літературна творчість Номана Челебіджіхана у контексті кримськотатарської літератури зламу століть. Виступ – редакторки серії "Кримськотатарська проза українською", старшого наукового співробітника Інституту культурології Надії Гончаренко.
3. Читання уривків з твору Номана Челебіджіхана "Молитва ластівок". Читці – Аліна Бондаренко, Арслан Фазілов.
ДОВІДКОВО
Номан Челебіджіхан - кримськотатарський національний лідер, перший демократично обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України, громадсько-політичний діяч, письменник і поет. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917-1918 рр.
Слова його вірша "Ant etken!" ("Я присягнувся!") стали національним гімном кримських татар.
У січні 1918 був заарештований більшовиками. Розстріляний 23 лютого у міській в'язниці Севастополя.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.