«Писанки Відродження»: на Прикарпатті покажуть частину врятованої колекції

На Прикарпатті 18 квітня Музей етнографії національного заповідника «Давній Галич» представить частину унікальної колекції «Писанки Відродження», яку вдалося врятувати у зруйнованому російськими загарбниками «Добропарку» на Київщині

Про це у Фейсбуці повідомив Національний заповідник "Давній Галич", передає Укрінформ.

"У Великодній вівторок, 18 квітня, Музей етнографії Національного заповідника "Давній Галич" презентує "Писанки Відродження" – виставку врятованої частини унікальної колекції писанок, що демонструвалася у зруйнованому окупантами "Добропарку" у Макарівському районі на Київщині", - повідомив НЗ "Давній Галич".

За їхньою інформацією, цю колекцію писанок презентували у 2016 році у Києві з метою популяризації українських народних традицій, вивчення культури та історії українського народу. Тоді 374 художники з усієї України розписували метрові полотна у формі яєць. Наступного 2017 року ця колекція вже нараховувала 585 писанок.

"У перші дні війни ворог нещадно завдав удару по "Добропарку", де перебувала в цей час більшість писанок. Нині з-понад 800 арт-об'єктів вціліли лише 120, частина них сьогодні експонується в Музеї етнографії та у внутрішньому дворику Верховної Ради України", - додають у заповіднику "Давній Галич".

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.