АНОНС: презентація книжки Лесі Бондарчук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

Презентація книги Лесі Бондарчук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» відбудеться у місті Луцьк 12 квітня

Про це йдеться на Facebook-сторінці видавництва "Фоліо".

Про ув'язнення українців у таборах ГУЛАГу можна розповідати і писати нескінченно. Цю тему неможливо розкрити повністю в одній чи навіть у ста книжках. Завжди знайдуться нові цікаві документи, події, вражаючі долі людей. Підняті у цій книжці проблеми можна розвивати надалі окремими дослідженнями. І це треба робити. Бо чим більше ми шукаємо і працюємо, тим більше дізнаємося правди, яку тоталітарна система ретельно приховувала від нас. У цій праці розповідається, як українці боролися за право бути собою, потерпаючи від наруги в особливих радянських конц­таборах (наджорстких умовах спеціально створених для політичних опонентів режиму).

Леся Бондарук — кандидатка історичних наук та співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

Презентація книги "Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу" відбудеться 12 квітня о 18:00 в місті Луцьк за адресою: вул. Лесі Українки, 30 "Книгарня Є".

Модеруватиме Наталка Каліш.

Придбати книгу можна тут.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.