АНОНС: У Довженко-Центрі читатимуть лекції про українське кіно

З 9 березня у Довженко-Центрі починається лекторій "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно"

Про це повідомляє пресслужба інституції на офіційному сайті.

"Цим лекторієм будемо привідкривати маловідомі сторінки нашого кіно, розвінчувати міфи та відповідати на питання, які давно потребували відповіді", – коментують організатори.

На лекціях розглядатимуть кіно 1920-х та 1960-х років, розповідатимуть про зв'язок між різними видами мистецтв, історію української анімації та документального кіно. Також будуть лекції, присвячені кіновиробництву у 1980-х та 1990-х, у період 2000-х та після 2014 року.

Першу лекцію – "Між війною та війною. Наративи українського кіно 1930–х" – читатиме Олександр Телюк.

"Короткий ренесанс епохи ВУФКУ та українізації 1920-х було перекреслено важкими сталінськими 1930-ми, коли кіно не лише стало рупором ідей індустріалізації, мілітаризації та ренесансу імперського мислення, але й розважальною формою", що камуфлювала масові злидні, травми Голодомору та тривоги репресій", – пишуть в оголошенні організатори.

Серед запрошених лекторок та лекторів: Дарія Бадьйор, Сергій Тримбач, Лук'ян Галкін, Володимир Войтенко, Алекс Малишенко, Міла Новікова, Марина Скирда та кінознавці і кінознавчині Довженко-Центру Олександр Телюк, Альона Пензій, Станіслав Битюцький.

Надалі лекції відбуватимуться щотижня. Стежте за анонсами на сайті Довженко-Центру та сторінці фейсбук.

 
Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.