У мережу виклали унікальний план Вінниці та передмість ХІХ століття

У Вінниці музейники опублікували віднайдений в архівах унікальний старовинний план міста та околиць середини ХІХ століття

Про це у Фейсбуці повідомив Музей Вінниці, передає Укрінформ.

"Презентуємо до вашої уваги один з найунікальніших документів у нашому електронному архіві. Це план Вінниці та околиць 1840-х років. Не буде перебільшенням сказати, що це найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які нам доступні", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що цей документ був створений через понад пів століття після початку російського панування на подільських теренах. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можна стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований фрагмент з Вінницею та околицями є її частиною.

На план тогочасної Вінниці нанесено 471 будинок. Поруч з містом позначені вінницькі передмістя: Садки, Старе місто, "передмістя за-мостом" (частина сучасного Замостя), а також Дубовецька Слобода. Остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких.

Також на плані можна побачити і довколишні села, які нині стали частиною Вінниці, тогочасні мости та переправи, ліси, поля та хутірські поселення.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.