Академічний ліцей у Лубнах найменували на честь братів Шеметів

Лубенський академічний ліцей на Полтавщині найменовано на честь братів Шеметів, діячів Української революції

На позачерговій двадцять сьомій сесії восьмого скликання Лубенська міська рада ухвалила рішення "Про зміну назви Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лубенської міської ради Полтавської області та затвердження Статуту Академічного ліцею імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у новій редакції". Так депутати підтримали звернення громадськості та клопотання Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Володимир Шемет – найвідоміший серед братів. Навчаючись у Київському університеті Святого Володимира вступив у таємне політичне товариство "Братство тарасівців". Там він познайомився з Миколою Міхновським – політиком, який першим висунув конкретну ідею самостійності України. Був одним із засновників осередку цієї організації у Лубнах. 

У квітні 1906 року Володимира обирають депутатом до першої Державної думи (це був чи не єдиний кандидат, який пройшов до думи під суто національними гаслами); він входить до складу української фракції та бюро українського парламентського клубу. У 1917 його делеговано до Української Центральної Ради від Лубенської гімназії. Протягом 1919-1923 років Володимир Шемет був співробітником всеукраїнської академії наук, працював у комісії для складання словника живої української мови, збирав народні технічні терміни столярства, теслярства, будівництва.

У Полтаві ідеї "Братства Тарасівців" поширював Микола Шемет. Сергій Шемет - організатор товариства "Просвіта" у Лубнах.

Шемети заснували перші приватні україномовні гімназії на Лубенщині та Києві. А ще у вітчизняну історію увійшли як видавці першої україномовної газети на Лівобережній Україні "Хлібороб" (1905 рік). Згодом проти Володимира Шемета каральні органи російської імперії порушили кримінальну справу, а газету,  після виходу п'ятого номеру прогнозовано заборонили. 

У серпні 2021 року за ініціативи ГО "Лубни-Медiа", газети "Хлiбороб", краєзнавців та журналiстiв, за підтримки меценатів й Лубенської міської ради започатковано премію імені братів Шеметів. Нею нагороджують особистостей, що мають здобутки як журналiсти, лiтерататори, краєзнавці й популяризатори нацiонально -патрiотичного руху.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.