Археологи виявили на Полтавщині 40 об’єктів скіфської доби

У ході масштабних рятувальних археологічних робіт виявлено 40 археологічних об’єктів

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У ході масштабних рятувальних археологічних робіт на поселенні Котельва II досліджено площу понад 360 кв. метрів та виявлено 40 археологічних об'єктів (зернові та сміттєві ями, різноманітні будівлі господарського призначення). Жител не було виявлено. Певно, вони були знищені під час розробки кар'єру, який діяв на цій території в минулі роки", - розповів директор Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

За його словами, серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки. Вражає значна кількість наконечників стріл, знайдених археологами.

"Переважна кількість археологічного матеріалу датується скіфським часом, з хронологічними межами кінця VI – першої половини V століття до нової ери. Цікаво, що в розкопі було знайдено уламки античної кераміки (центри виробництва – Клазомен, Хіос, Фасос, Абдер). Трапилося також кілька фрагментів грецького столового посуду (з Аттики та Ольвії)", - зазначив керівник заповідника.

Він додав, що саме завдяки проведеним дослідженням вдалося привернути увагу до збереження цього поселення. Роботи з видобутку піску на кар'єрі припинено, а саму пам'ятку занесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.