У керівництва організації "Меморіал" у Москві проводять обшуки

У Росії слідчі розпочали серію обшуків у співробітників ліквідованого та визнаного іноагентом "Меморіалу"

Про це повідомляє forbes.ru, посилаючись на Telegram-канал "Товариство Меморіал" і  РИА "Новости".

Вранці 21 березня до кількох співробітників товариства "Меморіал" "за безліччю адрес" прийшли з обшуками, повідомив Telegram-канал "Товариство Меморіал", який ведуть учасники "Меморіалу" з різних країн. Про обшуки повідомили джерела "РІА Новини" та ТАРС у правоохоронних органах.

Загалом "Товариство Меморіал" назвало вісім осіб, за адресами яких відбуваються обшуки, включаючи колишнього голову правління Яна Рачинського. Слідчі дії, крім Рачинського, йдуть також у голови ради правозахисного центру Олега Орлова та заступника голови центру Микити Петрова.

Обшук проводять за статтею про реабілітацію нацизму (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК). На думку слідства, "Меморіал", "нехтуючи історичною правдою", опублікував у "Списку жертв політичного терору СРСР" імена трьох чоловіків, які могли брати участь у нацистських злочинах на території Радянського Союзу.

У справі йдеться про те, що у списках жертв політичного терору, які підготував "Меморіал", містяться імена трьох людей, одного з яких засуджено до таборів за роботу в німецькому поліцейському загоні, а ще двоє — за зраду Батьківщині. Після обшуку співробітників "Меморіалу" повезуть на допит до Слідчого комітету.

28 грудня 2021 року Верховний суд Росії 28 грудня ухвалив рішення про ліквідацію внесеного до реєстру "іноземних агентів" "Міжнародного Меморіалу". 

Наступного дня Московський міський суд ухвалив таке саме рішення щодо правозахисного центру "Меморіал". Це одна з найстаріших організацій, яка займається дослідженнями репресій у СРСР та переслідувань у Росії, вона була створена ще у 1989 році за участі Андрія Сахарова.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.