У Держдумі підписали меморандум про завершення Громадянської війни в Росії

У Держдумі РФ підписали меморандум про завершення Громадянської війни 1917-1922 років між білими та червоними. Його уклали представники політичних течій, що протистояли під час війни

Про це повідомляє низка російських видань, зокрема Daily Storm.

Підписання меморандуму стало підсумком конференції "Нестерпна російськість буття" за участю депутатів, філософів та публіцистів.

"Головним посилом заходу стала можливість донести до суспільства ідею Абсолюта через найкращі уми покоління, готовність об'єднатися навколо спільної мети – завершити ідеологічну громадянську війну, щоби разом побудувати велике майбутнє країни", – йдеться у прес-релізі конференції.

Депутат Держдуми Дмитро Кузнєцов розповів, що, крім нього меморандум підписали: Роман Антоновський від монархістів, Олексій Чадаєв від право-лівих ЛКПН, Герман Садулаєв від більшовиків, Владлен Татарський від анархістів-махновців, Андрій Коробов-Латинців від есерів, Анастасія Удальцов, Станіслав Наумов від ЛДПР та Микола Новічков від справедливоросів.

"Напевно, це треба було зробити Молотову із Денікіним у листопаді 1941-го. Тоді, як і зараз, під загрозою було існування російської цивілізації. Але не довелося. Тому світ укладають сучасні філософи", - написав Кузнєцов у своєму Telegram-каналі.

Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.

Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у російській імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами червоної армії, білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти.

За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.