АНОНС: В Одесі пройде фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ"

У Одесі з 31 березня до 2 квітня відбудеться фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ", у межах якого пройдуть кінопокази українського кіно, презентації книг, музичні виступи, дискусії та неформальне спілкування учасників

Про це йдеться на сайті СУСПІЛЬНЕ.

У кінопрограмі фестивалю покажуть чотири українські фільми:

  • учасник програми "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю-2022, драма "Бачення метелика" режисера Максима Наконечного;
  • документальна стрічка про київського архітектора Флоріана Юр'єва "Нескінченність за Флоріаном" Олексія Радинського;
  • документальний фільм про українських художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка "Шелест кроків" Ксенії Кравцової;
  • українська кінокласика, №5 у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно — "Камінний хрест" Леоніда Осики.

Після кожного з показів відбудуться зустрічі з режисерами та кінознавцями — зокрема чекають на режисера Максима Наконечного та кінознавицю Юлію Коваленко.

2 квітня також відбудеться презентація книг "За лаштунками імперії" та "Марсіани на Хрещатику" і зустріч з авторкою, літературознавицею Вірою Агеєвою.

У межах фестивалю працюватиму бібліотека "Книжковий курінь", де гості фестивалю зможуть погортати книжки від українських видавництв, а також тимчасово взяти їх додому.

Детальну програму фестивалю можна переглянути за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.