У Вінниці оцифрують та дослідять документи Вінницького магістрату

Музей Вінниці, Державний архів Вінницької області та Центральний державний історичний архів України домовилися про реалізацію спільного проєкту з оцифрування та дослідження документів Вінницького магістрату другої половини XVIII та першої чверті ХІХ століття

Про це повідомили на сторінці у Facebook Музею Вінниці.

9 березня під час зустрічі з директором Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК) Ярославом Файзуліним, була укладена домовленість про тристоронню співпрацю – Музею Вінниці, Державного архіву Вінницької області та ЦДІАК – з метою оцифрування масиву документів, що стосуються Вінницького магістрату.

Йдеться про 95 справ. Перша частина містить документи, які є результатом діяльності магістрату у 1764-1799 роках: актові книги, рішення у справах міста і вінницьких міщан, присяги, декрети тощо.

Друга частина присвячена життю міста після загарбання краю Російською імперією: справи про відкриття Брацлавського намісництва, про вибори членів Вінницького городового магістрату, про відкриття Вінницької міської поліції, про хабарництво чиновників Брацлавського намісницького правління та багато іншого.

Першочергове завдання – оцифрування усіх вищезгаданих документів. Після цього їх можна буде досліджувати і заповнювати прогалини в історії Вінниці.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.