У Вінниці оцифрують та дослідять документи Вінницького магістрату

Музей Вінниці, Державний архів Вінницької області та Центральний державний історичний архів України домовилися про реалізацію спільного проєкту з оцифрування та дослідження документів Вінницького магістрату другої половини XVIII та першої чверті ХІХ століття

Про це повідомили на сторінці у Facebook Музею Вінниці.

9 березня під час зустрічі з директором Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК) Ярославом Файзуліним, була укладена домовленість про тристоронню співпрацю – Музею Вінниці, Державного архіву Вінницької області та ЦДІАК – з метою оцифрування масиву документів, що стосуються Вінницького магістрату.

Йдеться про 95 справ. Перша частина містить документи, які є результатом діяльності магістрату у 1764-1799 роках: актові книги, рішення у справах міста і вінницьких міщан, присяги, декрети тощо.

Друга частина присвячена життю міста після загарбання краю Російською імперією: справи про відкриття Брацлавського намісництва, про вибори членів Вінницького городового магістрату, про відкриття Вінницької міської поліції, про хабарництво чиновників Брацлавського намісницького правління та багато іншого.

Першочергове завдання – оцифрування усіх вищезгаданих документів. Після цього їх можна буде досліджувати і заповнювати прогалини в історії Вінниці.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.