У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО

У Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського 9 березня відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру»

Про це повідомляє Укрінформ.

З цієї нагоди 9 березня на майдані Незалежності відбувся концерт симфонічного оркестру "Київ-Класик" під орудою керівника кафедри, Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру Германа Макаренка, у програмі якого пролунали гімн України та гімн Європи - фрагмент "Оди до радості" Людвіга ван Бетховена.

"Дата відкриття кафедри є знаменною з двох причин: по-перше, сьогодні день народження символу української незламності Тараса Шевченка, а, по-друге, саме цього дня рік тому відбулася мистецька акція "Вільне небо/Free Sky". Тоді на майдані Незалежності Герман Макаренко з оркестром "Київ-Класик" заявив усьому світові, що українська культура незламна і готова до боротьби", - сказав проректор з навчальної роботи Національної музичної академії Віктор Бондарчук.

Кафедри ЮНЕСКО різного гуманітарного спрямування є у багатьох вишах, але музична, яка відкрилась у Національній музичній академії, - перша і поки що єдина у світі.

"Вона буде популяризувати українську культуру в Європі і світі і презентувати нашу країну і нашу музичну академію та її досягнення. Наша перевага полягає в тому, що музика як символ єднання націй, держав і континентів може достукатися до всіх сердець. На сьогодні ми формуємо кафедру як структурний підрозділ і надалі будемо реалізувати наші освітні і державні проєкти", - сказав Віктор Бондарчук.

Програма UNITWIN/Кафедри ЮНЕСКО започаткована у 1992 році та підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних галузях, що стосуються сфер компетенції Організації - освіта, природні та соціальні науки, культура і комунікації. Сьогодні у світі діє 851 кафедра ЮНЕСКО у понад 115 державах-членах.

У вишах та наукових закладах України створено і діють 10 кафедр ЮНЕСКО у галузях філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивної освіти та соціальної політики, екології техногенних регіонів, кріобіології, прав людини і демократії.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.