Створено сайт про Соломію Крушельницьку

Сайт створено до 150-ліття співачки, її ювілей відзначають 23 вересня

Відтепер дізнатися про життя і творчість української оперної діви Соломії Крушельницької можна на сайті krushelnytska.mkip.gov.ua, який розроблений за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти та Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

 

Ресурс створений до 150-ліття співачки, її ювілей відзначають 23 вересня. Ця дата входить до переліку пам'ятних дат під егідою ЮНЕСКО. 

"Цього року ми відзначаємо ювілей великої та яскравої Соломії Крушельницької на державному рівні. Вроджений талант, досконале виконавське мистецтво, вміння перетворювати кожну виставу на феєрію – це дійсно дар, яким володіла оперна діва й чим донині захоплюється весь світ. Маємо зробити все можливе, щоб якомога більше людей знали про талановиту й легендарну українку", – сказав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Сайт присвячений біографії національної легенди, чий надзвичайний голос та неповторність акторського перевтілення підкорили серця мільйонів людей у багатьох країнах. Тут можна дізнатись цікаві факти з життя співачки. Адже її історія – це яскравий шлях успіху надзвичайно талановитої, харизматичної та цілеспрямованої жінки. 

Крім того, всім охочим стали доступними фотографії, оперний репертуар, деталі концертної діяльності, рецензії на творчість співачки, інформація про міста та театри, в яких виступала оперна діва, а також дискографія відомої українки.   





Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.