В Італії вийшла антологія української поезії

В Італії вийшла друком двомовна антологія української поезії, яка містить твори понад 50 українських авторів

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Телеграмі.

"В італійському видавництві I Quaderni del Bardo Edizioni вийшла друком антологія української поезії "Сонячні кларнети" у перекладі французькою та італійською мовами", - ідеться в повідомленні.

До антології увійшли твори увійшли твори понад 50 українських авторів, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Свідзінського, Павла Тичини, Максима Рильського, Дмитра Павличка.

Упорядником і автором французького перекладу є заступник голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. Упорядники й автори італійського перекладу - поетеса Лаура Ґаравалья та вчена-романіст Аннаріта Тавані.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.