Суд зобов‘язав демонтувати «храм-маф» біля фундаментів Десятинної церкви

Господарський суд Києва зобов’язав знести "храм-маф", який розташований біля Десятинної церкви на території Національного музею історії України. Каплиця, яку УПЦ МП називає чоловічим монастирем Десятинного Різдва Пресвятої Богородиці, була зведена незаконно.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram.

"Храм-кіоск" знаходиться в буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква". Дякую всім за чесне рішення", — написав міністр.

Каплиця, яку УПЦ МП називає чоловічим монастирем Десятинного Різдва Пресвятої Богородиці, була зведена незаконно. Суд постановив  усунути перешкоди користування земельною ділянкою та звільнити самовільно зайняту ділянку шляхом знесення за кошти релігійної громади.

У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев'яну каплицю.

У 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній Раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. 2012 року релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю (але не на землю). Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав 10 мільйонів гривень з бюджету.

У 2018-му НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.