У Верховній Раді пропонують скасувати 8 березня і 1 травня

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону щодо встановлення нових українських свят

Про це йдеться у картці проєкту закону №9009 від 13 лютого на сайті парламенту.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що "зараз відновлюється український погляд на світ та формуються нові традиції нації-переможця, що вимагає закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав'язаними традиціями минулої спадщини".

Відповідно до цього документу, депутати пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб встановити такі українські свята як:

  • 25 лютого — День української жінки (День українки) — День народження Лесі Українки
  • 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка

Також депутати вважають недоцільним святкування 1 травня.

"Для уникнення економічних втрат через ще один вихідний слід усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 Травня (так званий День праці), який використовувався для пропаганди в Совєцькому Союзі та Третьому Рейху", – йдеться в пояснювальній записці.

Щодо 9 травня, то народні депутати вважають, що ніякого свята в цей день немає, натомість 8 травня в усьому світі є днем жалоби, траурним днем пам'яті десятків мільйонів загиблих.

 

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР