У Києві дерусифікувала ще 31 вулицю

Депутати Київради 9 лютого перейменували ще 31 вулицю, провулок, проспект та бульвар, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим

Про це йдеться на Офіційному порталі Києва.

"У Києві триває процес дерусифікації. Ми позбавляємося радянських назв та символів, пов'язаних із країною агресором. І це важливо. Особливо під час варварської війни, якою росія намагається знищити Україну та українців. Ми повинні прибрати і забути старі радянські та російські назви назавжди. А натомість називати наші вулиці іменами наших героїв, зокрема, героїв сучасної російсько-української війни", – наголосив Віталій Кличко.

Зокрема, перейменували проспект Перемоги. Йому повернули історичну назву – проспект Берестейський. А площа Перемоги у Шевченківському районі тепер називається Галицькою (їй також повернули історичну назву). Провулок Мічуріна у Печерському районі перейменували на провулок Болсуновський, Брест-Литовське шосе у Святошинському районі на Берестейське шосе. Вулицю Петрівську у Шевченківському районі – на вулицю Вознесенський Яр.

Із повним переліком перейменованих об'єктів можна ознайомитися на сайті

У столиці вже перейменували 268 міських об'єктів.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.