Усі розділи
Допомогти проекту

Кияни проголосували з приводу низки перейменувань

13 січня 2023

Про це повідомив громадський діяч Олександр Алфьоров.

Завершилось голосування у додатку "Київ цифровий" щодо нових назв для кількох вулиць у столиці, які поки що мають російські назви.

За перейменування площі Льва Толстого та однойменної станції метро на "Українських Героїв" проголосували 83%.

Ідею  перейменувати вулицю Льва Толстого на Гетьмана Павла Скоропадського підтримало також 83%.

76% отримала пропозиція перейменувати станцію метро "Дружби Народів" на "Звіринецьку" відповідно до історичної назви місцевості. 

90% отримала пропозиція назвати "Варшавською" проектну станцію метро з назвою "Проспект Правди". 

Також кияни підтримали перейменування бульвару Перова на Воскресенський проспект та проспекту Визволителів на Георгія Нарбута.

Оскільки кияни не підтримали перейменування існуючої вулиці Павла Скоропадського на честь колишнього київського мера Олександра Омельченка, і підтримали на честь Скоропадського перейменувати вулицю Льва Толстого, на мапі Києва може з'явитись дублювання. Тому експертна робоча група буде напрацьовувати подальші рекомендації. 

 

Теми
Дивіться також
Щорс. Знести не можна залишити
У Києві оцифрували 15 культурно-історичних об’єктів
На київського Пушкіна одягнули пакет
Колектив Національної музичної академії хоче залишитись з іменем Чайковського
Киянину, без якого Київ неможливий
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 травня, 10:02

Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

Всі новини