Помер колишній голова Верховної ради РСФСР Руслан Хасбулатов

В РФ у себе на дачі помер останній голова Верховної ради РРФСР Руслан Хасбулатов

Руслан Хасбулатов народився 1942 року в Грозному, його родину радянська влада депортувала до Казахстану як чеченців.

1965 року Хасбулатов закінчив юридичний факультет МДУ, з 1978 року викладав у Російському економічному університеті ім. Плеханова.

У березні 1990 року обраний народним депутатом РРФСР, а жовтні 1991 року Хасбулатов став останнім у російській історії головою Верховної ради.

У 1991 році Хасбулатов виступив проти серпневого путчу, випустивши засудження ГКЧП "До громадян Росії". Під головуванням Хасбулатова російський парламент ратифікував Біловезьку угоду.

А 1993 року він разом із віце-президентом Руцьким виступив за негайне припинення повноважень президента Росії Бориса Єльцина. Цей конфлікт призвів у результаті до конституційної кризи та зіткнень у Москві.

4 жовтня 1993 року після розстрілу з танків Будинку Рад Хасбулатів було затримано. Його звинувачено в організації масових заворушень, але вже 25 лютого 1994 Хасбулатов був звільнений з-під варти.

З 1994 року Хасбулатов працював завідувачем кафедри світової економіки у Російському економічному університеті ім. Г.В.Плєханова.

2003 року Хасбулатов заявляв про намір балотуватися в президенти Чеченської Республіки, але в результаті участі у виборах не взяв. У 2021 році він підтримав переобрання на новий термін глави Чечні Рамзана Кадирова.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.