РФ дещо заборонила американським історикам

РФ запроваджує свої "санкції" проти кількох істориків. Деталі заборони росіяни не розкривають

У російському міністерстві закордонних справ анонсували введення санкцій проти 200 громадян США. 

 
фото: дзеркало тижня

У цей почесний список потрапило кілька істориків. Зокрема, це:

- Тімоті Снайдер ("Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь", "Червоний князь", "Як Європа мала б відповісти на російську агресію", "Фашизм повертається в країну, яку колись зруйнував", "Як Україна може дати майбутнє Європі?");

- Джордж Грабович ("Шевченко, якого не знаємо", "До історії української літератури");

- подружжя воєнних істориків Кімберлі та Фредерик Каган (засновники та співробітники Інституту вивчення війни).

- Енн Епплбом ("Between East and West", "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956", "Червоний голод. Війна Сталіна проти України");

- дослідник міст Блер Рубл ("Leningrad: Shaping a Soviet City", "Soviet Trade Unions: Their Development in the 1970s");

- Олександр Мотиль ("Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження", "Dilemmas of Independence: Ukraine after Totalitarianism")

- Джон-Пол Химка ("Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century", "Ukrainian Nationalists and the Holocaust: OUN and UPA's Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941–1944", "Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба", "Розуміння минулого - важливіше за бандер і шухевичів").

У чому саме полягають обмеження для цих осіб, росіяни не побажали повідомити.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.