У Єгипті археологи знайшли мумію, вкриту золотом

У Єгипті археологи знайшли мумію, вкриту сухозлітним золотом. Тіло було сховане у великому вапняковому саркофазі, що був закритим протягом 4 300 років

Про це повідомляє DW.

Вважається, що мумія належала людині на імʼя Гекашепес. Її зараз назвали одним із найстаріших і найповніших нецарських мертвих тіл, коли-небудь знайдених у Єгипті.

Знахідка була в 15-метровій шахті у селі Саккара, де знайшли ще три гробниці. Найбільша з інших знайдених мумій належить людині на імʼя Хнумджедеф — священнику, інспектору та наглядачеві дворян. Інша належить Мері — високопоставленому палацовому чиновникові, що мав титул "зберігач таємниці", і це дозволяло йому здійснювати особливі релігійні ритуали. Суддю і письменника на імʼя Фетек поховали в іншій гробниці, де знайшли колекцію найбільших статуй, коли-небудь знайдених у цьому районі.

Серед гробниць знайшли й кілька інших предметів, у тому числі глиняний посуд. Усі знахідки датуються приблизно XXV—XXII століттями до нашої ери.

 
Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.