У Єгипті археологи знайшли мумію, вкриту золотом

У Єгипті археологи знайшли мумію, вкриту сухозлітним золотом. Тіло було сховане у великому вапняковому саркофазі, що був закритим протягом 4 300 років

Про це повідомляє DW.

Вважається, що мумія належала людині на імʼя Гекашепес. Її зараз назвали одним із найстаріших і найповніших нецарських мертвих тіл, коли-небудь знайдених у Єгипті.

Знахідка була в 15-метровій шахті у селі Саккара, де знайшли ще три гробниці. Найбільша з інших знайдених мумій належить людині на імʼя Хнумджедеф — священнику, інспектору та наглядачеві дворян. Інша належить Мері — високопоставленому палацовому чиновникові, що мав титул "зберігач таємниці", і це дозволяло йому здійснювати особливі релігійні ритуали. Суддю і письменника на імʼя Фетек поховали в іншій гробниці, де знайшли колекцію найбільших статуй, коли-небудь знайдених у цьому районі.

Серед гробниць знайшли й кілька інших предметів, у тому числі глиняний посуд. Усі знахідки датуються приблизно XXV—XXII століттями до нашої ери.

 
Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.