У Львові перевидали «Татусеву книгу» вбитого росіянами письменника Вакуленка

Видавництво Старого Лева перевидало «Татусеву книгу» письменника Володимира Вакуленка, якого вбили російські військові під час окупації Ізюма на Харківщині

Про це у Фейсбуці повідомило Видавництво Старого Лева.

"Ми хочемо у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталіка, в якого не залишилося тата, який любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому", – зазначила головна редакторка і співзасновниця видавництва Мар'яна Савка.

Збірку дитячих віршів "Татусева книга" вперше видали у 2014. Увесь прибуток від цього видання скерують родині Вакуленка, його батькам та сину Віталіку.

Володимира Вакуленка окупанти забирали з дому 23 березня разом із сином, після побиття відпустили. Після 24 березня письменика вже ніхто не бачив. 28 листопада стали відомі результати ДНК-експертизи, яка підтвердила, що його тіло було в масовому похованні під Ізюмом разом з іншими жертвами російських загарбників. Експертиза підтвердила, що Вакуленка окупанти застрелили з пістолета Макарова, в тілі знайдено дві кулі.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.