Польща не запросила Росію на річницю визволення Освенцима

Причина відмови - війна проти України

Про це повідомив директор Музею Освенцима в Польщі Петро Цівінський.

Представників Росії не запросили на урочистості з нагоди 78-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц, які відбудуться 27 січня в Освенцимі.

Досі Росія щороку брала участь у святкуваннях, і її представник виступав під час головної церемонії.

"Росії після цього конфлікту потрібно буде провести надзвичайно довгий і дуже глибокий самоаналіз, щоб повернутися на зустрічі цивілізованого світу", - прокоментував рішення Цивінського.

Заходи 27 січня збігатимуться із днем, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

У 1940 році німці заснували табір Аушвіц для ув'язнення поляків. Аушвіц II-Біркенау був заснований через два роки. Він став місцем знищення євреїв. У комплексі табору була також мережа підтаборів. В Аушвіці німці вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, переважно євреїв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та людей інших національностей. 27 січня 1945 року табір визволили бійці 60-ї армії 1-го Українського фронту.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.