Польща не запросила Росію на річницю визволення Освенцима

Причина відмови - війна проти України

Про це повідомив директор Музею Освенцима в Польщі Петро Цівінський.

Представників Росії не запросили на урочистості з нагоди 78-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц, які відбудуться 27 січня в Освенцимі.

Досі Росія щороку брала участь у святкуваннях, і її представник виступав під час головної церемонії.

"Росії після цього конфлікту потрібно буде провести надзвичайно довгий і дуже глибокий самоаналіз, щоб повернутися на зустрічі цивілізованого світу", - прокоментував рішення Цивінського.

Заходи 27 січня збігатимуться із днем, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

У 1940 році німці заснували табір Аушвіц для ув'язнення поляків. Аушвіц II-Біркенау був заснований через два роки. Він став місцем знищення євреїв. У комплексі табору була також мережа підтаборів. В Аушвіці німці вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, переважно євреїв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та людей інших національностей. 27 січня 1945 року табір визволили бійці 60-ї армії 1-го Українського фронту.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР