У Києві презентували оновлену виставку, присвячену Революції Гідності

В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану представили оновлену виставку “Назустріч свободі” про події Майдану

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Велика кількість людей, які були на передовій тоді, - це небайдужі люди - вони й сьогодні "на нулі". У нашій колекції каска Романа Ратушного - юнака, який у свій час був на Майдані. Він одним із перших потрапив до військкомату і був у складі групи розвідників", - сказала гід музею Вікторія Бойко. 

В експозиції представлено каски, які мистецьки переосмислили українські художники у пам'ять про майданівців, зобразивши  малюнки на українські сюжети.  

Також глядачі побачать артефакти побуту та символи протестувальників, зокрема, грілки, рукавички, забруднені сажею, посуд, щити й бити, а також прапори України. 

Крім того, інформаційні стенди, а також світлини та відео з протесту поінформують відвідувачів про перебіг подій на Майдані. 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.