Піщанський сільський голова відмовився демонтувати червону зірку

У селі Піщанка біля Дніпра місцева влада відмовилася демонтувати велику червону зірку та замінити роки з 1941 на 1939

У селі Піщанка біля Дніпра місцева влада відмовилася демонтувати велику червону зірку та замінити роки з 1941 на 1939.

У центрі села Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області з 1957 року є братська могила червоноармійців. Там нібито поховано 53 або 58 осіб. Могила позначена типовий радянським пам'ятником з великою червоною п'ятикутною зіркою та пропагандистським написом.

У 1970 році  радянською владою цей пам'ятник визнано об'єктом культурної спадщини.

На запит ГО "Декомунізація. Україна" Піщанський сільський голова Сергій Тищенко відмовився демонтувати червону зірку та напис на пам'ятнику.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.