Прокуратура подала позов щодо повернення державі археологічної пам'ятки

Диканська окружна прокуратура пред'явила позовні заяви про повернення у власність держави земельних ділянок, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про могильник IV-початку V століть черняхівської культури, що знаходиться в селі Кантемирівка Чутівської територіальної громади. 

 

У 1924 році поселення та могильник виявлений археологом Михайлом Рудинським під час дослідження трьох курганів з глибокими похованнями та підбоями "катакомбного" типу.

У 1945 році дослідження пам'ятки продовжено археологом Іваном Ляпушкіним.

У 1948 році археологом та науковцем Євгенією Махно розкопано 10 безкурганних поховань та наземну споруду на дерев'яному каркасі, вимазаною глиною. Під стіною виявлені ліпні горшки та гончарні миски.

У квітні 1979 року рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів затверджено межі охоронної зони могильника.

У квітні 1982 року рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів могильник внесено до Переліку пам'яток історії та культури Полтавської області.

У травні 1983 року на вказану пам'ятку археології працівниками Полтавського обласного управління культури складено паспорт, схематичний план, акт технічного огляду та зобов'язання по її охороні.

У 2019-2020 роках земельні ділянки із пам'яткою передано у приватну власність. Наразі територію могильника розорено та засіяно сільськогосподарськими культурами.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.