Усі розділи
Допомогти проекту

Третій Пушкін пішов геть з чернівецького театру

У Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна

27 грудня 2022

Як повідомляє Суспільне, у Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна. Це був третій і останній пам'ятник Пушкіну у Чернівцях.

 

Директор театру Іван Бутняк розповів, що впродовж декількох місяців очікували дозволу на демонтаж від Міністерства культури, оскільки театр є історичною будівлею національного значення.

Погруддя важить приблизно 80-90 кілограмів.

Поки що бюст Пушкіна зберігатимуть поруч із бюстом Сталіна у складському приміщенні театру, як артефакт, каже Бутняк. На сторінці театру у Facebook створять онлайн-анкету, аби охочі могли долучитися до обговорення, чий бюст буде розміщуватися на фасаді на місці Пушкіна.

За словами Бутняка, раніше чернівчани пропонували встановити тут погруддя Юрію Федьковичу або Лесі Українці.

Теми
Дивіться також
На мапі Ізюма появились вулиці Стіва Джобса та Романа Шухевича
Колектив Національної музичної академії хоче залишитись з іменем Чайковського
Полтавою шириться "Zло"
Суворове стане Бесарабським
Пам’ятники Зигіну та Ватутіну у Полтаві отримали мітку "Zло"
Тексти

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.
3 грудня 2024 — Галина Герасим

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.
27 листопада 2024 — Артем Петрик

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
24 листопада 2024 — Олександр Скрипник

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.
22 листопада 2024 — Олег Пустовгар
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
3 грудня, 16:24

Підпишіть петицію про збереження мозаїки Алли Горської

3 грудня, 16:12

АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

3 грудня, 09:23

На Закарпатті презентували мультимедійне "Королевське Євангеліє"

2 грудня, 17:36

Музею української діаспори передали архів художника та військового УНР Віктора Цимбала

Всі новини