Український інститут книги назвав найпопулярніші книжки з історії

За підсумками Національного тижня читання Український інститут книги представив перелік книжок, найпопулярніших серед читачів українських бібліотек.

До переліку увійшли книжки, видані українськими видавцями українською мовою, написані українськими авторами або перекладні (за винятком російських). 

В основу відбору лягла інформація від понад 60 державних, національних та обласних публічних бібліотек України (загальна кількість підпорядкованих обласним бібліотекам книгозбірень сягає 10 тисяч) про найпопулярніші книги серед їхніх читачів. Відбір здійснювався за 14 жанровими групами: сім у категорії художньої літератури і сім у категорії нон-фікшн.

 

Найбільшим попитом серед читачів українських бібліотек у категорії "Популярна історія — репортаж — соціально-політичні видання" користувались: 

  1. Сергій Плохій "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву КДБ УРСР" (Віват),
  3. Брати Капранови "Мальована історія Незалежності України" (Зелений пес).

У категорії "Історичний роман — історична новела (оповідання)": 

  1. Василь Шкляр "Чорний ворон. Залишенець" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Василь Шкляр "Характерник" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  3. Володимир Лис "Століття Якова" (Клуб Сімейного Дозвілля).

У категорії "Мемуари — біографії — автобіографії": 

  1. Боріс Джонсон "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію" (Віват),
  2. Генрі Форд "Моє життя і робота" (Наш формат),
  3. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" (Віват).

    Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном. 

    Національний тиждень читання — щорічна акція Українського інституту книги, заснована у 2021 році з метою привернути увагу до українських книжок, наявних у бібліотечних фондах України, популяризувати читання як життєву практику серед українців та сприяти розвитку літератури українською мовою.



Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.