Макрон подарував Папі Римському книжку з печаткою львівської бібліотеки

Президент Франції Емманюель Макрон під час візиту у Ватикан подарував Папі Римському Франциску книжку з печаткою "Академічна читальня у Львові"

24 жовтня Президент Франції Еммануель Макрон у Ватикані зустрівся з Папою Римським Франциском. Макрон подарував Франциску перше франкомовне видання Імануїла Канта "Проєкт вічного миру" 1796 року. На першій сторінці книжки є печатка з польськомовним написом "Академічна читальня у Львові". Такі печатки ставлять книгозбірні на власні примірники. 

Академічна читальня у Львові - це польське студентське наукове товариство, що існувало у Львові з 1867 до 1939 року. Ця читальня не має нічого спільного з університетською бібліотекою, а є приватним зібранням.

 

Зображення книжки з печаткою опублікував у Twitter кореспондент французької католицької газети La Croix Лю Бесмонд де Сенневіль. У коментарях до його посту прозвучали запитання щодо шляху цієї книжки з львівської бібліотеки до рук Президента Франції. Звучали версії, що книжка могла бути викрадена "німцями, росіянами або французькими колаборантами" в часи Другої світової війни.

Водночас, керівник Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дембскі закликав провести додаткові дослідження, перш ніж робити поспішні висновки. "Книгу можна було обміняти ще до Другої світової війни (як дублікат), на іншу книгу з колекції якоїсь іншої бібліотеки", – зазначив він.

Швейцарський журналіст Арно Бедат знайшов докази, що нещодавно у книгарні Hatchuel в Парижі була придбана така ж книга з печаткою "Академічної читальні у Львові". І вона мала ще опис про те, що книга належала книготорговцю Люсьєну Бодіну з 1900-х років.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.