Викладачку історії з Рівного звинувачують у пропаганді "русского міра"

Викладачку, яку правоохоронці викрили на проросійській пропаганді, не звільняють та не усувають від роботи у Рівненському університеті

Народна депутатка Соломія Бобровська публічно звинуватила заступницю декана з навчальної роботи Факультету історії, політології та міжнародних відносин Рівненського державного гуманітарного університету Ольгу Сєвєрову у поширенні комуністичної пропаганди.

 

Нещодавно, поліція Рівненської області повідомляла про викриття 68-річної рівнянки, уродженки РФ, яка через заборонену в Україні соціальну мережу "Однокласники" розповсюджувала матеріали з проросійськими наративами, демонструючи свою антиукраїнську позицію та пропагуючи ідеї "русского міра". Правоохоронці встановили дружні зв'язки зловмисниці з громадянами та колишніми військовослужбовцями РФ.

Ользі Сєвєровій, яка працює заступницею декана Факультету історії, політології та міжнародних відносин, якраз 68 років і вона народилась у Читі (РФ). Також вона викладає курс "Історія слов'янських народів".

Соломія Бобровська стверджує, що Сєвєрову "досі не звільняють і не усувають з посади в РДГУ".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.