АНОНС: лекція «Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп’ютери та мережі»

 

21 грудня о 18.30 в Київській школі економіки (вул. Миколи Шпака, 3, Київ) відбудеться лекція журналіста, письменника та дослідника новітньої історії України Гліба Гусєва "Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп'ютери та мережі".

Лектор працює над книгою про період, що охоплює 1972–2019 роки, і вважає, що причини сьогоднішніх подій в Україні можна відшукати у радянському минулому.
Під час своїх лекцій автор з різних боків підходить до теми трансформації радянської України в Україну незалежну та, зокрема того, як радянська планова економіка трансформувалася в економіку олігархічну.
На лекції буде розглянуто питання:
- Завдяки чому відбулося одномоментне збагачення тих, кого зараз ми знаємо як олігархат?
- Чому до кінця 1960-х років радянська комп'ютерна індустрія опинилася в глухому куті?
- Та чому усі радянські, в тому числі, українські оригінальні напрацювання зрештою виявилися нікому не потрібними?
Реєстрація на подію офлайн обов'язкова. Лінк для реєстрації: bit.ly/3uLPAce

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.