АНОНС: камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду»

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду» з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль "300 хвилин про Сковороду" з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди.

 
Цей фестиваль – спільна ініціатива групи могилянських студентів-гуманітаріїв та Культурно-мистецького центру НаУКМА.
У програмі фестивалю – лекції, виставка, кінопоказ і навіть вечорниці.
Замість офіційних урочистостей організатори пропонують по-сковородинськи невимушено зустрітися з науковцями різних поколінь і різних наукових інтересів.
Нас усіх єднатиме Сковорода, його час і позачасовість. Поговоримо про Київ XVIII ст., про спудейські традиції старої Академії, спротив імперіалізму та інші контексти. Матимемо нагоду дізнатися про сковородинську концепцію щастя, про засоби повчального і комічного у творах філософа, про сковородіану в літературному контексті, в образотворчому мистецтві та кінематографії.
Лектори: Катерина Липа; Максим Яременко, Володимир Маслійчук, Тарас Лютий, Ростислав Семків, Діана Клочко, Лариса Довга, Ольга Петренко-Цеунова, Тетяна Тарасенко, Юлія Карпець (НаУКМА); Олена Кохан (НМІУ); Олександр Юнін, Олександра Савенок (Музей-майстерня І. Кавалерідзе).
Фестиваль – благодійний: організатори підтримують могилянську волонтерську ініціативу "Взаємодопомога від НаУКМА", що опікується могилянцями та їхніми рідними в лавах ЗСУ та ТрО. Пожертви - добровільні; підтримати можна за посиланням
Вхід - вільний. Для відвідування заходів потрібно заповнити форму.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.