IN MEMORIAM: пішов з життя історик Вадим Стецюк

Пішов з життя історик з Кам'янця-Подільського Вадим Стецюк

 

На смерть Вадима Стецюка відгукнувся Йоханан Петровський-Штерн: "Один з моїх найперших учнів під час мого Фулбрайтівського викладання в Україні у Центрі Міської Історії, Львів. Один з тих, хто після семи годин занять на літній школі, ще іхав на мій трьохгодинний семінар в Католицький Університет.

Порядна, сором'язліва, дотепна людина неабиякої фізичної сили. Говорив мало і тихо, але завжди влучно. Прекрасний фахівець, з яким я планував провести у Кам'янці-Подільському, де він був доцентом, конференцію з вірменських, єврейських, польських та українських громад ранньомодерного Кам'янця.

У найжахітливиших снах не бачив, що доведеться писати некрологи загиблим учням. Не для того, Вадиме, не для того ми збиралися влітку 2014 року вивчати єврейську історію Східної Європи у затишній залі на Богомольця 6. Вклоняюся твої пам'яті."

Стецюк Вадим Борисович народився 1 червня 1982 р. у місті Кам'янці-Подільському. У 1988-1998 рр. навчався у Кам'янець-Подільській ЗОШ № 2 (закінчив екстерном), у 1998-2003 рр. — на історичному факультеті в Кам'янець-Подільському державному (педагогічному) університеті. Після закінчення університету вступив до аспірантури КПДУ.

У 2003-2009 рр. працював вчителем історії спеціалізованої ЗОШ № 5 м. Кам'янця-Подільського. З вересня 2006 р. працює на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського націоанльного університету імені Івана Огієнка.

У квітні 2009 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.". Писав докторську дисертацію про роль імперської армії в суспільних трансформаціях у Правобережній Україні в 1874-1914 рр.

Автор більш ніж 120 наукових публікацій.

Прощання відбудеться у четвер, 1 грудня, 11 год, у Кам'янці-Подільському, вул. Тімірязєва, 150.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.