Музей війни презентував виставку «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей війни презентував виставку демонтованих у Херсоні зразків російської пропаганди «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей історії України у Другій світовій війні організував виставку "Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування".

Величезні вуличні банери з російською пропагандою з деокупованого обласного центру зібрав під час експедиції і щойно привіз до столиці генеральний директор Музею, куратор проєкту Юрій Савчук.

Це найсвіжіші артефакти російсько-української війни, гучні свідчення окупації, що вже стали музейними експонатами.
Виставку презентовано біля підніжжя скульптури "Батьківщина-мати" на пагорбах Меморіалу. Це розповідь про російську пропаганду та її особливості в м. Херсон, про цінності "русского міра", його концепції та ідеологічні спрямування. 
Першими відвідувачами виставки були Генеральний директор Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Павло Білаш, очільник Польський Інститут У Києві Роберт Чижевський, генеральний директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, військовослужбовці, музейники.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.